15 січня 2014 року відбулося засідання Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. Під час засідання розглядалося питання «Про стан виконання програми «Зупинимо туберкульоз в Україні» в рамках I фази гранту 9 раунду Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією за компонентом «Туберкульоз».
Представляємо до вашої уваги позицію Коаліції організацій «Зупинимо туберкульоз разом» з цього питання:
Шановні панове!
Ми вже можемо підводити попередні підсумки першої фази гранту Глобального фонду 9 раунду по компоненту «туберкульоз», хоча остаточна оцінка ефективності 1 Фази ще попереду. В цьому повідомленні хочемо торкнуся тільки одного, але дуже важливого компоненту гранту – Адвокація, комунікація та Соціальна мобілізація (АКСМ).
Як ми пам’ятаємо, історично, попередні заявки до ГФ по компоненту Туберкульоз в Раундах 7 та 8 не були успішними. Серед критичних зауважень щодо заявок України Група Технічного Оцінювання Глобального Фонду називала відсутність компоненту АКСМ серед заходів національної програми. Такий же недолік був визнаний пізніше в Оцінюванні ВООЗ заходів національної програми з ТБ в грудні 2010 року.
До розробки компоненту АКСМ для заявки України на 9 Раунд ГФ були залучені значні людські та фінансові ресурси – як з боку міжнародних донорів так і кошти ФРУ. В групі працювали провідні запрошені міжнародні експерти, які зробили вагомий внесок для детального прописування заходів з АКСМ, а сам компонент був проголошений наскрізним компонентом та провідною інтервенцією всієї програми 9 Раунду ГФ «Зупинимо туберкульоз в Україні».
Саме цей цілісний компонент в умовах діючої в Україні системи виявлення захворювання на туберкульоз «за зверненням» мав і має ключову роль в виконанні рекомендацій ВООЗ, в першу чергу щодо досягнення інтенсивнішого виявлення випадків туберкульозу, та реалізацію мети та завдань Глобального плану «Зупинити туберкульоз».
Успішна реалізація компоненту АКСМ мала сприяти:
– мобілізації політичної волі і ресурсів для боротьби з туберкульозом;
– збільшенню рівня виявлення випадків захворювання на туберкульоз;
– збільшенню рівня успішного лікування;
– зниженню захворюваності та смертності від туберкульозу;
– знизити ризик туберкульозу з Множинною Лікарською Стійкістю;
– подолати стигму та дискримінацію та надати повноважень людям і спільнотам, яких торкнулася проблема туберкульозу,
– брати участь і впливати на прийняття рішень щодо них на всіх рівнях, та інше.
Необхідно підкреслити, що під час розробки, затвердження та подачі заявки компонент АКСМ бачився як єдиний та неділимий, а найважливішим продуктом 1-ї фази Програми 9 Раунду мала стати Національна стратегія АКСМ, як складова частина Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012 – 2016 роки.
Чи вдалося досягнути зазначеної мети?
Нажаль, одразу після фіналізації грантової угоди з ГФ Основний Реципієнт прийняв рішення про поділ АКСМ на три суб-компоненти з окремими виконавцями. Такий крок викликав здивування та стурбував спільноту та спеціалістів, адже жодних підстав для штучного поділу компоненту АКСМ на три суб-компоненти не було попередньо озвучено Основним Реципієнтом при розробці заявки. Ми всі пам’ятаємо, як трибуна Національної Ради була використана для просування цього спірного рішення Основним Реципієнтом. Життя довело, що штучне подрібнення компоненту на 3 окремих складових, керованих з 3-х окремих центрів не тільки призвело до втрати АКСМ неподільності та цілісності, як основної умови його успішності, а негативним чином вплинуло на ефективність всієї Програми та низький рейтинг оцінки ГФ в червні 2012 р.
Також спірним стало рішення покласти відповідальність за координацію АКСМ на рівні регіонів на обласні центри здоров’я, де головні лікарі були призначені АКСМ координаторами. Якщо в сфері санітарної просвіти ці заклади мали певний досвід, але жодним чином їхня діяльність не торкалась до роботи з уразливими групами, такими як колишні ув’язнені, наркоспоживачі, безпритульні громадяни, та інші, які потребують спеціальних підходів до залучення їх до діагностики та лікування ТБ. Більш того, повноваження самих координаторів не були остаточно вирішені, фінансування їх було мізерним, а всі вони до того ж мали посадові обов’язки в рамках основної роботи.
Такий формат координації компоненту АКСМ остаточно його знівелював. Особливо руйнівним такий підхід позначився на адвокації, адже представники державного закладу такого як центр здоров’я, не можуть здійснювати ефективні адвокаційні заходи та впливати на рішення державних органів влади, бо вони не є представниками громадськості або організації людей, що мають захворювання. З боку самих центрів здоров’я, за відсутності у них розуміння та інтересу до координації заходів, що були їм нав’язані Основним Реципієнтом, будучи працівниками бюджетних закладів, вони могли відчувати адміністративний тиск, результатом чого став формалізм, штучні звіти ОР про проведені заходи, що також не сприяло ефективності програми і дискредитувало цей підхід на рівні областей.
Другим фронтом, де Основний Реципієнт зазнав невдачі, стало вироблення та узгодження Стратегії АКСМ на національному рівні та її включення до Національної програми. У той час, як Основний Реципієнт дробив компонент АКСМ на штучні часточки, і кожний із суб-реципієнтів почав виконував власні програми за власним планом, погодженим з ОР, важливий час, за який можна було скоординувати та прив’язати заходи до проекту Національної програми, було втрачено.
В березні 2012 року ОР спробував скоординувати зусилля суб-реципієнтів та включити АКСМ до національної програми, але на той момент проект Загальнодержавної програми вже отримав погодження в основних міністерствах, і незабаром мав отримати погодження в Мінфіні та Мінекономіки. В результаті, перспектива включення заходів з АКСМ до Національної програми була зведена до нуля. Однак ОР продовжував активну діяльність, проводив різноманітні заходи, зустрічі, презентував дослідження КАР (знань, підходів та практики серед різних груп населення), і іншим чином витрачав кошти гранту. Розробники подальших документів почали вдаватись чисто до текстових правок, міняли формат, стиль, лексику, завдяки чому в Загальнодержавній програмі зникла навіть сама назва і відсутній повноцінний розділ АКСМ. Сама Національна АКСМ стратегія досі не існує де-юре, оскільки де-факто не затверджена Національною координаційною радою та відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів. Отже – головної мети – зробити АКСМ часткою Національної програми, якою цей компонент мав стати згідно зобов’язань України по заявці 9 Раунду, не було досягнуто.
Фахівці Коаліції «Зупинимо туберкульоз разом», які були залучені в рамках напряму «Соціальна мобілізація», мали можливість бачити, як впродовж цілого 2012 року місцеві організації-субгрантери, які працювали в сфері соціальної мобілізації, не отримували належної підтримки з боку напрямку «адвокація» та «комунікація», та часом самі мали вдаватися до заходів адвокаційного та комунікаційного характеру, наприклад, на власний кошт друкували та поширювали інформаційно-просвітницькі матеріали з питань туберкульозу.
Ситуація щодо виявлення нових випадків туберкульозу, в тому числі за час впровадження компоненту АКСМ першої фази Гранту, продовжує залишатися на недостатньому рівні, а захворюваність на туберкульоз – на високому. Тому незрозуміло, яким чином були досягнуті показники, які презентуються ОР як підсумок 1 Фази 9 Раунду, якщо єдиним дослідженням, що було проведено, було дослідження знань, підходів та практики щодо ТБ в 2012 році, і воно не може вважатись таким, що свідчить, що саме підходи, які впроваджував ОР, призвели до виявлення нових випадків ТБ, а тільки фіксує рівень знань. Взагалі, необхідно переглянути методики досліджень, що фінансуються з гранту ГФ, на предмет того, яким чином вони відповідають на питання: чи ефективно використовувались кошти ГФ. Відомо, що рішенням Нацради минулого року були затверджені методики досліджень уразливих груп в сфері профілактики ВІЛ, але стосовно туберкульозу існує невизначеність, як визначатись з ефективністю інформаційних та інших заходів АКСМ, що може приводити до самостійного визначення типу досліджень та дослідницьких груп Основним Реципієнтом. Наявність таких стандартів покращить рівень нагляду за грантами ГФ.
Підводячи підсумки, слід зазначити, що на даний момент очевидно, що впродовж 2-ї фази виконання Програми ситуація може навіть погіршитися, адже із структури гранту практично виключений АКСМ компонент. У 2-й фазі 9 раунду залишився тільки компонент соціальної мобілізації на рівні громад з невеликою кількістю малих грантів у регіонах впровадження Програми. Водночас, діва інших складових компонента, а саме – адвокація та комунікація на національному рівні робочим планом заходів в рамках Програми 2-ї фази не передбачено.
Довідково: за наявною у нас інформацією, Фонд «Розвиток України» хоча і відмовився від обов‘язків Основного Реципієнта, але фактично продовжує проводити, начебто на підтримку програми «Зупинимо туберкульоз в Україні», заходи з адвокації, комунікації та соціальної мобілізації на загальнодержавному рівні та координацію такої діяльності на регіональному рівні, хоча планом 2-ї фази такі активності не передбачені.
Звертаємося до членів Національної координаційної ради розглянути і прийняти рішення з наступних питань:
1. Створити робочу групу під головуванням Українського центру контролю за соцхворобами МОЗ України" як основного реципієнта ГРАНТУ ГФ з метою оцінки ефективності компоненту АКСМ в рамках 1-ї фази Грантової Програми та ризиків, пов‘язаних із видаленням компоненту АКСМ з 2-ї фази Програми, а також розробки реалістичного плану подальшої реалізації АКСМ на період 2014 -2016 років, в тому числі в рамках Загальнодержавної цільової програми, зокрема за рахунок позабюджетних коштів.
2. Надати правову оцінку, чи може в принципі будь-яка приватна структура, що не входить до числа виконавців (субреципієнтів) програми «Зупинимо туберкульоз в Україні», здійснювати від імені Програми – навіть і за власний кошт – заходи з адвокації, комунікації та соціальної мобілізації на загальноукраїнському рівні і чи не закладений в такій ситуації конфлікт інтересів. Також необхідно встановити, які податкові та інші пільги можуть бути використані в такому випадку, адже всі грантоотримувачі в програмах ГФ мають пільги згідно закону про статус програм ГФ в Україні.
Також хочемо озвучити конкретні невідкладні питання щодо АКСМ в рамках гранту 1 та 2 фази 9 раунду ГФ, відповідь на які повинні отримати зацікавлені сторони:
1. Ефективність впровадження грантових коштів гранту Глобального Фонду 9 раунду, 1 фази по компоненту АКСМ:
· Яка загальна сума коштів була витрачена по компоненту АКСМ;
· загальна сума коштів окремо на адвокацію, комунікацію та соціальну мобілізацію, які виконувалися окремими організаціями;
· яким чином діяльність з АКСМ в рамках 1 фази гранту ГФ 9 раунду була скоординована із іншими напрямками проекту (можливо навести графік скоординованих заходів);
· які індикатори було конкретно досягнуто, які політичні зміни відбулися в політиці щодо ТБ на національному та регіональному рівнях;
· які конкретно проекти у сфері адвокації були реалізовані на регіональному рівні, які конкретні результати досягнуті в рамках кожного з них;
2. Визначення відповідності роботи ФРУ з АКСМ в рамках 2 фази гранту ГФ 9 раунду грантовій Заявці.
· яка мета діяльності ФРУ з АКСМ на національному рівні і якими положеннями в рамках підписаної Угоди вона регламентується;
· хто і ким визначений координувати заходи з АКСМ від ФРУ на рівні областей;
· яким чином робота з регіональними АКСМ-координаторами буде координуватися в рамках 2 Фази гранту ГФ 9 раунду із Основним Реципієнтом, суб-реципієнтами, зацікавленими сторонами, які зустрічі і коли були проведені.
Коаліція організацій «Зупинимо туберкульоз разом»