ІII Загальний Форум Партнерства «Зупинимо туберкульоз. Україна»

15 березня 2019 року в Києві в конференц-холі Депо відбувся ІII Загальний Форум Партнерства «Зупинимо туберкульоз. Україна».

Метою Форуму є визначення пріоритетних напрямків діяльності Партнерства, опрацювання робочого плану на 2019 рік, обговорення пропозицій щодо реалізації  Стратегії адвокації, комунікації та соціальної мобілізації в галузі контролю над туберкульозом в Україні на 2019 – 2021,  поширення досвіду членів  Партнерства у  сфері профілактики, своєчасного виявлення, лікування, соціального супроводу хворих на туберкульоз та об’єднанні зусиль органів державної влади та громадськості.

Участь у Форумі взяв голова правління БО «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко, який виступив із доповіддю «Міжвідомча та міжсекторальна підтримка переходу на модель лікування туберкульозу, орієнтовану на потреби людини».

Співголова Коаліції організацій «Зупинимо туберкульоз разом» Ігор Горбасенко при обговоренні питання щодо підтримки запропонованої МОЗ України редакції нової Загальнодержавної програми протидії туберкульозу поінформував членів Партнерства про критичні і суттєві недоліки Програми (надаються нижче), і зазначив, що в такому вигляді програма не може бути дороговказом для боротьби з епідемією туберкульозу в Україні.

Щодо проекту Закону про  затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018 – 2021 роки. (р. № 9467 КМУ)

1. ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

• Запропонована Кабінетом Міністрів України до затвердження Верховною Радою України у 2019 році Загальнодержавна Програма України має фінансуватися із Державного бюджету України, починаючи із 2019 року.
• Відповідно, і сама Програма має називатись як Програма 2019 – 2021 років. 
• Запропонована Програма ґрунтується на статистичних показниках захворюваності на туберкульоз 2016 року, тобто показниках трирічної давності, що є неприйнятним для такого документу.
• Неможливо і недоцільно включення до цієї програми будь-яких пунктів та заходів, запланованих або виконаних у 2018 році. 

Але, за інформацією, ряд із цих програм, задекларованих як виконані у 2018 році, навіть не розроблені.

Кабінет Міністрів має надати як додаток до проекту Загальнодержавної програми всі перераховані у Проекті розроблені плани і програми,  що наповнюють змістовним сенсом Загальнодержавну –  для ознайомлення і оцінки ефективності. 

• Має місце спотворення і фальсифікація статистичних даних, які лягають в основу фінансових і програмних розрахунків запропонованого проекту Загальнодержавної програми.

–  Так, у розділі «Мета програми» стверджується:

«За результатами виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми захворюванню на туберкульоз на 2012 – 2016 роки рівень захворюваності на туберкульоз серед населення знизився на 9 відсотків». 

     Проте,  за результатами перевірки Рахунковою Палатою України (Рішення від 11. 04. 2017 року №9-1):

  «майже 82 % заходів цієї програми, дія якої закінчилася станом на 01.01.2017 року, реалізовано частково або не виконані взагалі.

Всього на її виконання було спрямовано понад 3,2 млрд. грн, з них 2,1 – бюджетні кошти, і 1,1 млрд. грн – міжнародна допомога».

 Тобто, чим більше вкладаємо коштів і менше виконуємо профінансовані плани, тим краще показники!?

– За даними ВООЗ в Україні середній розрахунковий показник захворюваності дітей дорівнює 37,4 на 100 тис, або 2 500 дітей, тобто в 4,5 рази перевищує офіційний показник. В той час як в економічно благополучних країнах випадки ТБ у дітей вкрай поодинокі (Tuberkulosis surveillanceand and monitoring in Europe, WHO.2017.162 p.).

2. Про безпрецедентну за всі роки епідемії туберкульозу в Україні недосконалість  і  недолугість програми в першу чергу свідчить зміст розділу «РІШУЧІ ПОЛІТИЧНІ ЗАХОДИ ТА СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ (СИСТЕМНА ПІДТРИМКА ТА РЕФОРМА НАДАННЯ ПОСЛУГ)».

Яскравим підтвердженням  відсутності політичної волі для подолання епідемії туберкульозу в Україні вбачається відсутність:

• обов’язкового віднесення до категорії захищених статей Державного бюджету України, що стосуються Загальнодержавної програми.
• необхідності виконання обіцянки МОЗ України та Уряду залишати фінансові кошти, зекономлені від скорочення ліжкового фонду, в розпорядженні протитуберкульозних закладів, для забезпечення інфекційного контролю, проведення ремонтних робіт, підвищення окладів, вдосконалення лікувальної та лабораторної бази.

(Тому що в розділі «Мета програми» Міністерство декларує наступне:     «Неефективне використання коштів для фінансування заходів з протидії туберкульозу, що витрачається на утримання існуючої мережі протитуберкульозних закладів з надмірною кількістю ліжок, що перебувають у незадовільному стані, без належного дотримання принципів інфекційного контролю…»)

• Прийняття розгорнутої стратегії інфекційного контролю на виконання ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», що включає:
• Затвердження нової редакції Стандарту з інфекційного контролю за туберкульозом.
• Розроблення національного плану з інфекційного контролю.
• Розроблення системи моніторингу й оцінки за Інфекційним контролем ТБ.
• Налагодження зворотного зв’язку з регіонами щодо наставництва з інфекційного контролю.
• Визначення головного координатора у країні за напрямком «інфекційна безпека».
• врахування включення у «підході, орієнтованому на пацієнта», що задекларований у Загальнодержавній програмі, обов’язкового забезпечення пацієнта  за кошти Державного бюджету або із інших джерел симптоматичними препаратами для захисту від невідворотних побічних реакцій з боку печінки, слуху, зору, нервової системи таке інше в результаті застосування апріорі токсичних протитуберкульозних препаратів.  Бо непереносимість побічних реакцій і є однією із основних причин відриву  хворих від лікування і, як наслідок,  поширення резервуару інфекції серед населення.
• врахування рекомендацій ВООЗ щодо протидії поєднаній патології туберкульоз – діабет, включаючи ведення обліку поєднаних патологій.
• Врахування ретельного ведення Реєстру побічних реакцій при виявленні та супроводженні хворих на туберкульоз лікарями первинної ланки і у кожному протитуберкульозному закладі, та удосконалення  системи постійного моніторингу і звітності щодо побічних реакцій хворих на туберкульоз.
• Забезпечення реформування державної політики у сфері протидії туберкульозу на основі багатовідомчого та багатосекторального підходу.

• Забезпечення зниження захворюваності і смертності щодо дитячого туберкульозу, що включає:
• Організацію системи ретельного скринінгу туберкульозу у всього  дитячого населення України.
• Розробку і включення у Програму комплексу заходів щодо радикального зниження захворюваності дітей на туберкульоз. 

• Запровадження сталої системи виявлення, профілактики і лікування діючих воїнів АТО, тих, що звільнилися зі служби, а також внутрішніх переселенців.
• Цей розділ мав би хоча б дотично пригорнути увагу  до необхідності :
• підвищення до 5 % від ВВП України на охорону здоров’я;
• введення обов’язкового медичного страхування всього населення України;

3. Вперше за історію складання Програм майже трирічна праця МОЗ представляє з себе не більше ніж декларацію про наміри. 

Треба констатувати, що проект загальнодержавної програми, що пропонується, має, нажаль, багато в чому маніфестантний  та декларативний, (на кшталт «всебічне охоплення», «раціональне використання», «успішність зовнішнього контролю», «належний доступ»,  «всього комплексу послуг… у повному обсязі», «оптимізація … впливу програм» таке інше) а не конкретизований – у критеріях та індикаторах – характер.

Чи розуміє МОЗ взагалі, про що воно говорить? до такої редакції програми МОЗ України повинно надати:

• Встановлені нормативним актом МОЗ України визначення терміну комплексне лікування,  кількісні та якісні показники комплексності лікування і профілактики ТБ . Критерії та індикатори.        
• Встановлені нормативним актом МОЗ України визначення терміну «повнота обсягу доступу», кількісні та якісні показники повноти обсягу доступу до якісного лікування та всього комплексу послуг для всіх хворих на туберкульоз, включаючи його хіміорезистентні форми. Критерії та індикатори.
• Встановлені нормативним актом МОЗ України визначення терміну змісту «підтримки пацієнтів», кількісні та якісні показники обсягу підтримки пацієнтів. Критерії та індикатори.
• Встановлені нормативним актом МОЗ України визначення терміну всебічності охоплення,  кількісні та якісні показники всебічності охоплення високоякісними безкоштовними послугами щодо профілактики, діагностики, лікування та соціального супроводу для загального населення та пацієнтів, хворих на туберкульоз, з дотриманням принципів соціальної справедливості.          Критерії та індикатори.
• Встановлене нормативним актом МОЗ України визначення терміну високоякісності безкоштовних послуг,  кількісні та якісні показники високоякісності безкоштовних послуг. Критерії та індикатори.
• Встановлені нормативними актами МОЗ України і Мінсоцполітики України визначення терміну  «дотримання принципів соціальної справедливості», кількісні та якісні показники щодо дотримання принципів соціальної справедливості. Критерії та індикатори.
• Встановлені нормативним актом МОЗ України визначення терміну «постійності епідеміологічного нагляду». Кількісні та якісні показники постійності епідеміологічного нагляду. Критерії та індикатори.   
• Розроблені МОЗ України визначення терміну  «управління даними». Алгоритм управління даними, мета управління даними, критерії та індикатори управління даними – окремо по роках виконання програми.
• Встановлені нормативним актом МОЗ України визначення терміну  «раціональність використання»,  кількісні та якісні показники раціональності використання якісних ліків; Критерії та індикатори.   
• Встановлені нормативним актом МОЗ України визначення терміну «якісні ліки»;  Критерії та індикатори.  
• Розроблений МОЗ України  Алгоритм безперервного визначення  (перевірки) якості ліків, в тому числі у закордонних експертних лабораторіях. Критерії та індикатори.   
• Розроблені МОЗ України та Кабінетом Міністрів України Програми, Плани заходів інфекційного контролю, по роках, що включають кошти, які залишаються у протитуберкульозних закладах  від скорочення ліжкового фонду. Критерії та індикатори. 
• Розроблені МОЗ України (Кабінетом Міністрів України) концепція, опис та алгоритм впровадження нових засобів для реалізації стратегій та проведення досліджень.
• Розроблені МОЗ України Опис методики оптимізації впливу програм,  технічне завдання.   Критерії  та індикатори оптимізації впливу.
• Розроблені МОЗ України Концепція та розгорнута програма сприяння інноваціям.
• Розроблений МОЗ України нормативний документ, який враховує у «підході, орієнтованому на пацієнта», що задекларований в Загальнодержавній програмі,  обов’язкове забезпечення пацієнта  за кошти Державного бюджету або із інших джерел симптоматичними препаратами для захисту від невідворотних побічних реакцій з боку печінки, слуху, зору, нервової системи таке інше в результаті застосування апріорі токсичних протитуберкульозних препаратів.  Бо непереносимість побічних реакцій і є однією із основних причин відриву  хворих від лікування і, як наслідок,  поширення резервуару інфекції серед населення.
• Розроблений МОЗ України перелік симптоматичних препаратів для захисту від всіх відомих у практиці побічних реакцій в результаті застосування протитуберкульозних препаратів.
• Розроблений МОЗ України документ, що регламентує ведення Реєстру побічних реакцій у кожному протитуберкульозному закладі.
• Розроблений МОЗ України документ, що регламентує ведення Реєстру побічних реакцій при виявленні та супроводженні хворих на туберкульоз  лікарями первинної ланки.
• Розроблений МОЗ України документ, що регламентує постійний моніторинг і звітність щодо побічних реакцій хворих на туберкульоз.
• Розроблена МОЗ України методика розрахунку обсягу фінансування у причинно-наслідковому зв’язку із очікуваними конкретними показниками зниження захворюваності на туберкульоз і його резистентними формами – по роках виконання програми.
• * Розроблений та затверджений Кабінетом Міністрів України та МОЗ України у 2018 році механізм транскордонного контролю за туберкульозом.
• Розроблена МОЗ України концепція, програма та методика (План заходів із диференційованим обсягом паліативного догляду) охоплення паліативним доглядом хворих, які відповідають встановленим критеріям.
• Розроблені і встановлені МОЗ України критерії хворих на туберкульоз, які підпадають під діяльність із охоплення їх паліативним доглядом.
• Кількість хворих на туберкульоз, які підпадають під діяльність із охоплення їх паліативним доглядом – по роках.
• * Розроблений МОЗ України та затверджений у 2018 році стратегічний план розвитку та управління кадровими ресурсами. Мета управління, методологія управління.
• * Затверджений (окремими відомствами, Кабінетом Міністрів України) міжвідомчий план спільних заходів щодо протидії туберкульозу для забезпечення рівного доступу та уніфікації підходів до надання медичної допомоги, який задекларований розробниками Програми як затверджений у 2018 році.

Документ МОЗ України, що аргументує причинно-наслідкову мотивацію розробників Загальнодержавної програми щодо доцільності і логічності декларування по усіх роках реалізації Програми 100% існування відділів моніторингу.

• Розроблений МОЗ України план створення, підпорядкованість відділів моніторингу.
• Затверджена МОЗ України номенклатура протитуберкульозних препаратів II ряду, в яку входять новітні препарати бедаквілін і деламанід.
• Затверджений МОЗ України перелік лікувально – профілактичних закладів незалежно від підпорядкування, які займаються лікуванням та профілактикою туберкульозу.
• * Затверджена у 2018 році МОЗ України методика розрахунку потреби у протитуберкульозних препаратах відповідно до схем лікування.
• Затверджений у 2018 році МОЗ України національний план з інфекційного контролю за туберкульозом.
• Розроблена МОЗ України та затверджена уповноваженими органами державної, представницької та муніципальної влади розгорнута програма зміцнення матеріально- технічної бази протитуберкульозних закладів після проведення їх оптимізації.
• Розроблена МОЗ України Розроблена МОЗ України, узгоджена із міністерствами та відомствами, Кабінетом Міністрів України Розгорнута Програма по зниженню захворюваності серед працівників закладів охорони здоров’я, в першу чергу для профілактики захворювання серед працівників первинної ланки – сімейних лікарів, і забезпеченню співвідношення показника захворюваності на туберкульоз серед працівників закладів охорони здоров’я та показника захворюваності на туберкульоз серед населення у пропорції 1:1.
• Розроблена МОЗ України Розроблена МОЗ України, узгоджена із міністерствами та відомствами, Кабінетом Міністрів України Розгорнута Програма по зниженню захворюваності серед працівників протитуберкульозних закладів і забезпеченню співвідношення показника захворюваності на туберкульоз серед працівників протитуберкульозних закладів та показника захворюваності на туберкульоз серед населення у пропорції 1:1.
• * Затверджений МОЗ України порядок систематичного скринінгу на туберкульоз, включаючи активне виявлення хворих на туберкульоз та/або спостереження за особами, які перебували у контакті з хворими на туберкульоз, в тому числі серед представників уразливих груп населення, який задекларований розробниками Програми як затверджений у 2018 році.
• Розроблена Міністерством соціальної політики України і МОЗ України Концепція механізму  соціального захисту хворих на туберкульоз та розрахунок потреб.
• Розроблена Міністерством соціальної політики України і МОЗ України Концепція механізму  соціального захисту надавачів послуг та розрахунок потреб. Критерії та індикатори.   
• * Розроблені і затверджені МОЗ України алгоритми відкриття, розроблення і швидкого впровадження нових засобів.
• Розроблені і затверджені МОЗ України алгоритми  здійснення втручань і стратегій.
• Розроблена і затверджена МОЗ України у 2018 році платформа операційних досліджень.
• * Розроблені Кабінетом Міністрів України і МОЗ України критерії, показники, індикатори, методика проведення щорічного аналізу ефективності виконання проектів міжнародної технічної допомоги, що враховує співвідношення вкладених коштів і досягнуте зниження показників захворюваності і смертності.
• Задекларований як розроблений МОЗ України у 2018 році механізм координації під час планування, виконання наукових (науково- технічних) досліджень на національному рівні.
• Задекларований як розроблений МОЗ України у 2018 році механізм використання рекомендацій, отриманих в ході проведення наукових (науково-технічних) досліджень, на національному та регіональному рівні.
• Встановлені нормативним актом МОЗ України визначення терміну успішності зовнішнього контролю, кількісні та якісні критерії та показники успішності зовнішнього контролю якості лабораторних досліджень Національної референс- лабораторії з мікробіологічної діагностики туберкульозу Міністерства охорони здоров’я України на базі супранаціональної референс-лабораторії.
• Встановлені нормативним актом МОЗ України визначення терміну належного доступу, кількісні та якісні критерії та показники належного доступу до тестування на чутливість до ліків, зокрема шляхом використання швидких тестів.
• Документ МОЗ України, що аргументує причинно-наслідкову мотивацію розробників Загальнодержавної програми щодо доцільності і логічності декларування відмови від госпіталізації 50% хворих з новими випадками туберкульозу, включаючи бактеріовиділювачів з активними формами туберкульозу.
• Розгорнута програма заходів МОЗ України щодо убезпечення розширення резервуару інфекції серед загального населення внаслідок знаходження серед населення активних бактеріовиділювачів.

Як мінімум, без глосарія не обійтись.

• «ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про протидію захворюванню на туберкульоз Кабінет Міністрів України у сфері протидії захворюванню на туберкульоз розробляє та забезпечує виконання відповідних державних цільових програм, А ТАКОЖ  спрямовує та координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади».

А тепер КМУ перекладає відповідальність за якість безпрецедентно сирого документу на МОЗ, а МОЗ  –  на Верховну Раду України.

Верховна Рада України має повноваження вимагати:

• Аналітичний звіт Кабінету Міністрів України та МОЗ України до Верховної Ради України за результатами виконання програми на 2012-2016 роки, з переліком досягнень, недоліків та рекомендацій для врахування у наступній програмі.
• Нажаль, критичний і об’єктивний аналіз виконаний не Міністерством Охорони здоров’я і не Кабінетом Міністрів, а Рахунковою Палатою України (рішення РП від 11.04.2017 № 9-1).
• Надати на затвердження Комітетом ВР з охорони здоров’я Розроблений МОЗ України в 2018 році Механізм оцінки ефективності Програми, включаючи оцінку економічної ефективності та результативності заходів.
• Документ МОЗ України, в якому зазначено, за рахунок втілення конкретно яких заходів відбулося зниження захворюваності за 2012-2016 роки.
• Вплив кожного конкретного заходу на зниження захворюваності на туберкульоз – у відсотках до загального задекларованого показника зниження захворюваності у  9% – прогнозований на початку втілення програми і у кінцевому результаті. Які конкретно заходи попередньої програми виявилися неефективними чи малоефективними.

Нажаль, незважаючи на зазначені недоліки, учасники форуму прийняли наступне рішення з цього питання:

«Партнерство заявляє підтримку проекту Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018-2021 роки» та планує здійснювати адвокацію, спрямовану на її затвердження. При цьому, у випадку розбіжностей з загальною позицією Партнерства, окремі його члени мають право вільно висловлювати власну позицію від імені своєї організації».

Підтримка значною кількістю членів Партнерства такої недосконалої програми, що, вочевидь, не може бути виконана в повному обсязі, може нанести шкоду репутації Партнерства.