В облдержадміністрації в онлайн режимі відбулося засідання обласної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Провів засідання заступник голови ОДА Сергій Ткачук. Засідання було присвячено питанням організації надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим, хворим на СНІД та туберкульоз в умовах реформування галузі охорони здоров’я.
Як зауважив Сергій Ткачук, на ситуацію із захворюваністю на ВІЛ/СНІД та туберкульоз, як і на всі інші сфери життєдіяльності, відчутно вплинула пандемія COVID-19. Зокрема, за його словами, в нашій області, як і в державі в цілому, зафіксовано суттєве зниження захворюваності на туберкульоз. Проте, ця тенденція пояснюється не зниженням числа людей, що захворіли, а тим, що через COVID-19 громадяни не звертаються вчасно до медичних закладів, і хвороба вчасно не діагностується.
Сергій Ткачук наголосив, що для формування потужної відповіді на такі виклики дуже важливим є об’єднання зусиль органів державної влади та територіальних громад на місцях, закладів охорони здоров’я, соціальних установ та громадських організацій. Лише так можна забезпечити злагоджену роботу всіх ланок системи охорони здоров’я області, як первинної, так і спеціалізованої, аби виявлення та лікування хвороб, зокрема ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, здійснювалося своєчасно та належним чином.
Про організацію роботи протитуберкульозної служби області, основні її цілі та досягнення розповів директор КНП «Хмельницький обласний протитуберкульозний диспансер» Сергій Василенко. Характеризуючи епідемічну ситуацію з туберкульозом в області, він констатував щорічне зменшення кількості виявлених хворих на туберкульоз серед населення та погіршення якісних індикаторів роботи щодо своєчасного виявлення хвороби. Якщо за період 2014 року захворюваність новими випадками туберкульозу складала 57 осіб на 100 тис. населення, то до 2019 року вона зменшилась на 20% і становила 46 осіб на 100 тис. населення. Період 2020 року став рекордним у «подоланні» туберкульозу на Хмельниччині – вперше взято на облік лише 30 хворих на 100 тис. населення.
Зменшилось виявлення туберкульозу і серед дитячого населення. Взято на облік п’ятеро дітей (у 2019 році – 15), серед яких одна дитина з бактеріовиділенням, двоє – з розпадом легеневої тканини. Знизилися показники обстеження населення з груп ризику (67% до запланованого), туберкулінодіагностики серед дитячого населення (47%). Недовиявлення хворих на туберкульоз спостерігається і у І кв. поточного року: зареєстровано лише 74 хворих на туберкульоз проти 130 у 2020 р. Хворі, які поступають в стаціонар – вкрай важкі, з запущеними бактеріальними формами і відсоток заразних форм туберкульозу щороку збільшується. Все це, за словами Сергія Василенка, свідчить про значне зменшення об’ємів роботи в області щодо виявлення осіб з підозрою на туберкульоз на рівні первинної медичної допомоги та переповнення резервуару туберкульозної інфекції серед населення.
Знайомлячи членів Ради з роботою протитуберкульозної служби в області, посадовець зазначив, що реформування її проходить відповідно Державної Стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню. Наразі, в області запроваджуються нові підходи до організації протитуберкульозної медичної допомоги населенню, відповідно до нормативних документів та вимог договорів з НСЗУ: оновлюється необхідне обладнання для клініко-діагностичної та бактеріологічної лабораторій, кабінетів та інших підрозділів, проведено оптимізацію ліжкового фонду, реорганізовано мережу протитуберкульозних закладів, планується введення в штат закладу посад районних фтизіатрів, з урахуванням епідемічної ситуації, для забезпечення амбулаторного лікування пацієнтів з туберкульозом за територіальним принципом; започатковується принцип ведення амбулаторного лікування пацієнтів з туберкульозом в обласному протитуберкульозному диспансері та на первинному рівні.
Також в області удосконалюються механізми виявлення та діагностики туберкульозу, які базуються на сучасних міжнародних підходах відповідно затверджених алгоритмів, зокрема через скринінг груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз та обстеження контактних осіб на рівні первинної медичної допомоги. Зокрема, в лікарнях Шепетівського і Кам’янець-Подільського районів встановлені молекулярно-генетичні лабораторії «GeneXpert», завдяки яким у стислі терміни (близько 2 год) можна не тільки визначить наявність чи відсутність туберкульозу в пацієнта, але й обрати дієвий препарат для лікування у випадку виявлення стійких форм хвороби.
Запроваджуються нові підходи до лікування туберкульозу відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій. Наразі лікування позалегеневого туберкульозу, а також лікування супутньої патології у пацієнтів з туберкульозом без бактеріовиділення може проводитись на базі закладів охорони здоров’я різного профілю з дотриманням вимог інфекційного контролю; розгорнуто 10 паліативних ліжок для хворих на туберкульоз.
Впроваджена нова модель фінансування системи надання протитуберкульозної медичної допомоги населенню на всіх рівнях. Стаціонарне та амбулаторне лікування хворих на туберкульоз в 2021 році проводиться на підставі договорів з НСЗУ із КНП «Хмельницький обласний протитуберкульозний диспансер» (5 пакетів); Білогірським, Ізяславським, Новоушицьким, Славутським, Старосинявським ЦПМСД, а також у ЦПМСД Війтівецької селищної ради та Гуменецької сільської ради (пакет для первинної ланки).
Для закладів вторинного рівня фінансування буде проводитись за пакетом 2020 року «Медична допомога дорослим та дітям в амбулаторним умовах»; в переліку фахівців даного пакету залишається лікар фтизіатр та лікар фтизіатр дитячий, які будуть надавати консультативно-діагностичну, лікувально-профілактичну допомогу та координувати діяльність первинної медичної ланки з супроводу та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз.
Також в області планується створення регіонального фтизіопульмонологічного центру.
Аби робота системи протитуберкульозної медичної допомоги була більш ефективною, на думку Сергія Василенка важливо забезпечити ефективну взаємодію та співпрацю між всіма ланками медичної системи; налагодити механізм забору біологічного матеріалу на первинному рівні від осіб з підозрою на туберкульоз; контрольоване лікування пацієнтів з туберкульозом на первинному рівні; забезпечення пацієнтів протитуберкульозними препаратами та препаратами для лікування побічних реакцій за місцем амбулаторного лікування. Особливу увагу посадовець звернув на важливість підвищення рівня доступності та якості медичних послуг на первинній ланці та залучення до процесу соціального супроводу та амбулаторного лікування пацієнтів соціальних служб, неурядових організацій.
Більше на сайте www.0382.ua