24 березня 2016 року Україна та весь світ відзначили Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом. Цей день пройшов під гаслом «Unite to End TB».
Питання протидії туберкульозу є вкрай важливим для України. Так, епідемію туберкульозу в Україні оголошено в 1995 році. Відтоді минуло 20 років, але не тільки не досягнуто до епідемічного рівня захворюваності, а й за усіма епідемічними показниками ситуація значно погіршилася.
Україна посідає друге місце в Європейському регіоні за епідемічними показниками щодо туберкульозу.
Нажаль, особливого загострення в Україні набуло поширення хіміорезистентного та ВІЛ-асоційованого туберкульозу.
Серед пацієнтів, які вперше захворіли на туберкульоз, близько 70,0% становлять представники соціально незахищених верств населення. Водночас, щороку зростає питома вага тих, хто захворює на туберкульоз з числа відносно соціально благополучних громадян, що дозволяє вважати, що в групі ризику знаходяться значні прошарки населення України, а не лише ті, які відносяться до соціально вразливих.
Результати лікування хворих на туберкульоз є найгіршими серед країн Східної Європи.
В умовах соціально-економічної кризи, яка поглиблюється через військовий конфлікт на Сході країни, прогнозується погіршення епідемічної ситуації щодо туберкульозу.
Чинна державна політика протидії туберкульозу не може бути визнана такою, що забезпечує ефективну відповідь епідемії, а отже вимагає суттєвого перегляду.
Сьогодні проблема туберкульозу вийшла за рамки суто медичної галузі та набула статусу проблеми загальнодержавного значення через невпинне зростання темпів його поширення серед населення України.
В Україні епідемію туберкульозу оголошено у 1995 році, втім ця хвороба продовжує становити значну небезпеку життю і здоров’ю українців. Залишається. Незважаючи на те, що, починаючи з 2007 р., в країні реєструється зниження захворюваності на туберкульоз, за даними ВООЗ в Україні розрахункова захворюваність на туберкульоз складала у 2014 році 94,0 на 100 тис. населення, проте за даними рутинного епіднагляду захворюваність на туберкульоз складає 70,5 на 100 тис. населення. Таким чином, в Україні щороку своєчасно недовиявляється близько 25,0% випадків захворювання на туберкульоз, що сприяє подальшому його поширенню серед населення. Зокрема, розрахункова поширеність туберкульозу склала 114,0 на 100 тис. населення, проте поточний показник поширеності туберкульозу становить 90,2 на 100 тис. населення, що у 3 рази перевищує цільові завдання партнерства «Зупинити ТБ».
Щогодини в країні захворює на туберкульоз 4 людини і помирає від нього 1 людина. Щорічно близько 30 тис. українців захворюють на туберкульоз, а близько 7 тис. – вмирають від нього і стільки ж стають інвалідами. Тільки за час, що минув від оголошення епідемії туберкульозу в Україні було виявлено близько 600 тис. нових випадків захворювання на туберкульоз, а майже 200 тис. осіб померли від цієї хвороби.
Питання боротьби із туберкульозом є також вкрай важливим та актуальним для міста Києва – столиці України. Лише за 2015 рік в м. Києві виявлено 1228 хворих на туберкульоз, а померло від цієї хвороби 336 чоловік. Загалом в Києві від туберкульозу, починаючи із 1995 року, померло більше двох з половиною тисяч чоловік.
Слід зазначити, що недовиявляємість нових випадків захворювання щороку створює величезний резервуар інфекції, невідомої охороні здоров’я. Це не може не викликати занепокоєння з огляду на те, що Київ, як столичний регіон, щодня приймає значну кількість людей, які, в тому числі, можуть становити загрозу неконтрольованого поширення туберкульозу: бездомні, внутрішні та зовнішні мігранти і біженці, ромське населення, особи, які звільнилися з місць позбавлення волі тощо.
Особливу важливість у цьому процесі набуває залучення організацій громадянського суспільства до активної участі у протидії туберкульозу, в тому числі, до заходів із адвокації переходу до амбулаторної моделі лікування туберкульозу, підвищення рівня громадської обізнаності, розв’язання проблеми, пов’язаної з негативним ставленням суспільства до хворих на туберкульоз і ВІЛ-інфікованих осіб та їх дискримінації у системі охорони здоров’я. Це важливе завдання має бути реалізоване через розробку і впровадження адвокаційної, комунікаційної роботи та соціальної мобілізації.
Викликає велику стурбованість той факт, що на сьогоднішній день столиця України м. Київ є єдиним містом в Україні, у якому не прийнята міська цільова програма протидії захворюванню на туберкульоз. Саме тому громадські протитуберкульозні організації стали ініціаторами проведення круглого столу, на якому обговорювалося питання ефективної стратегії протидії туберкульозу в місті Києві, як столиці України, та в Україні у цілому.
Круглий стіл на тему «Місту Київ – ефективну стратегію протидії туберкульозу», з нагоди Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на туберкульоз за ініціативи Фундації «Громадський рух» «Українці проти туберкульозу»відбувся, 22 березня 2016 року у залі засідань Київ Ради ( у цій залі проводять засідання обрані депутати м. Києва).
До участі у цьому круглому столі були залучені політичні особи країни та Києва, які безпосередньо впливають на рішення у питаннях протидії туберкульозу, а саме: Ольга Богомолець – народний депутат України VIII скликання, голова Комітету Верховної ради України з питань охорони здоров’я, Юлія Лобан – секретар постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту, представники Всесвітньої організації охорони здоров’я, Київської міської державної адміністрації; Київської міської організації Червоного Хреста України; Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ/СНІД в Україні; Державної установи «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами», люди що постраждали від туберкульозу, Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я України; Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, люди що постраждали від туберкульозу та інші зацікавлені організації та особи.
В ході круглого столу розглядались наступні теми:
1) Туберкульоз: сучасні виклики, шляхи подолання. Розробка нової міської програми боротьби з туберкульозом як дорожньої карти по зміцненню системи охорони здоров’я м. Києва для контролю над туберкульозом зі складовими:
– операційним планом для втілення раціональної моделі стійкого фінансування в сфері туберкульозу в м. Києві;
– розробкою міських критеріїв для госпіталізації пацієнтів зі стійкими та чутливими формами туберкульозу.
– комплексним підходом із активним залученням немедичних департаментів та служб міської влади щодо профілактики та боротьби із туберкульозом.
2) Необхідність посилення політичної прихильності органів влади (адвокаційних зусиль високого рівня) щодо боротьби з туберкульозом в координації з зусиллями громадської адвокації (адвокація знизу – нагору).
3) Забезпечення захисту прав та інтересів громадян України в умовах переходу на амбулаторну модель лікування туберкульозу.
4) Нові схеми лікування резистентного туберкульозу на основі найновітніших ліків – надія для видужання для десятків тисяч хворих в Україні і мільйонів хворих в світі.
У своєму виступі голова правління Фундації «Громадський рух» «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко зупинився на аналізі державної політики у сфері протидії туберкульозу, соціально-економічних чинниках епідемії, політичних та управлінських аспектах, міжнародного досвіду організації державних заходів щодо запобігання розвитку соціально небезпечних хвороб, необхідності посилення інформування населення щодо небезпеки туберкульозу.
Також, Віталій Руденко зосередив увагу на питання щодо негайного вирішення впровадження переходу на модель амбулаторного лікування хворих на туберкульоз, а також питання максимальної інтеграції служб туберкульозу/ВІЛ/гепатиту з метою надання високоякісних медичних послуг кінцевому споживачу та забезпечення, на основі передбачуваного чинним законодавством, повного захисту прав та інтересів всіх громадян України в умовах епідемії туберкульозу і організації, з метою їх безпеки, дієвого інфекційного контролю.
Членами Фундації «Громадський рух» «Українці проти туберкульозу», Коаліції організацій «Зупинимо туберкульоз разом», людьми що постраждали від туберкульозу було підготовлено Пропозиції до резолюції Круглого столу:
Рекомендувати Київській міській державній адміністрації та Київській міській раді на основі залучення широкого кола заінтересованих сторін, попереднього ґрунтовного дослідження епідемічної ситуації та наявних бар’єрів у протидії захворюванню на туберкульоз, розробити та впровадити Київські міську цільову соціальну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2017 – 2021 роки як дорожню карту зі складовими:
– операційним планом для втілення раціональної моделі стійкого фінансування в сфері туберкульозу в Києві;
– розробкою міських критеріїв для госпіталізації пацієнтів зі стійкими та чутливими формами туберкульозу;
– комплексним підходом із активним залученням немедичних департаментів та служб міської влади щодо профілактики та боротьби із туберкульозом.
В ході проведення круглого столу було прийняте рішення про створення групи з протидії туберкульозу при постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту.