18 жовтня 2013 року Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я будуть проведені слухання на тему: «Про запобігання поширенню епідемій туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу та вірусних гепатитів в Україні». Пропонуємо Вашій увазі пропозиції по удосконаленню державної політики у сфері протидії епідемії туберкульозу, підготовлені експертами Коаліції організацій «Зупинимо туберкульоз разом» до зазначених Комітетських слухань.
Пропозицій щодо вдосконалення державної політики протидії захворюванню на туберкульоз.
1. Визнати на державному (законодавчому) рівні, що туберкульоз в Україні є складною комплексною політичною, економічною, соціальною, медичною, гуманітарною, культурною тощо проблемою, вирішення якої засобами одного лише галузевого медичного впливу та управління не є ефективним.
2. З огляду на те, що проблема туберкульозу вийшла за рамки суто медичної галузі та набула статусу проблеми загальнодержавного значення, ефективне державне управління у сфері соціально небезпечних хвороб повинно ґрунтуватись на розвиткові горизонтальних зв’язків між різними органами державної влади і представниками громадянського суспільства. З цією метою Президентові України варто визначити сфери відповідальності різних центральних органів виконавчої влади за дотримання епідемічного благополуччя населення та протидію захворюванню на туберкульоз та внести відповідні зміни та доповнення в положення про них.
3. Створити міжсекторальну робочу групу для проведення комплексної оцінки небезпеки туберкульозу, його викликів та соціально-економічних наслідків для України і розробити пропозиції, в яких мали бути б визначені та проаналізовані економічні, соціальні, правові, освітні, культурні, комунікативні, медичні, наукові проблеми, без вирішення яких реальне зменшення рівня захворюваності на туберкульоз та ефективний контроль за туберкульозом не можливий.
4. З огляду на комплексний характер державної політики у сфері протидії захворюванню на туберкульоз, внести необхідні зміни і доповнення до Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», як базового закону, в частині визначення поняття державної політики та встановлення компетенції різних органів державної влади у визначеній сфері.
5. Визначити перелік, розробити та внести зміни і доповнення до галузевих законів, державних цільових програм, підзаконних актів та іншої діючої нормативно-правової бази в частині, що спрямована на забезпечення комплексного міжгалузевого вирішення проблеми туберкульозу. Для координації відповідної діяльності утворити при Державній службі України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІД та інших соціально небезпечних захворювань спеціальне управління.
6. Державні цільові програми протидії захворюванню на туберкульоз повинні розроблятися як міжгалузеві комплексні соціально-економічні програми із забезпеченням фінансування всіх її заходів для всіх виконавців захищеними статтями державного бюджету України. При цьому вони повинні включати в себе:
6.1. Визначення поняття «туберкульоз в Україні».
6.2. Оцінку того, що було зроблено для подолання епідемії туберкульозу в Україні, починаючи із 1995 року, включаючи попередній звітний період.
6.3. Характеристику соціально-економічних чинників епідемії туберкульозу в Україні, в тому числі – оцінку груп ризику захворювання на туберкульоз.
6.4. Визначення медичних чинників (недоліків у профілактиці, лікуванні, забезпеченні протитуберкульозних установ, підготовці кадрів тощо) туберкульозу в Україні.
6.5. Загальну характеристику чинної державної політики у сфері протидії епідемії туберкульозу в Україні, її досягнень та недоліків.
6.6. Загальну оцінку регіональних політик у сфері протидії туберкульозу, їх досягнень та недоліків.
6.7. Визначення масштабів проблеми у випадку її неналежного вирішення; оцінку викликів, перспектив розвитку ситуації та ризиків, що її супроводжують.
6.8. Визначення новизни та іноваційності проблеми, на вирішення якої спрямовано програму та шляхів її вирішення.
6.9. Обґрунтування мети держави у протидії туберкульозу на визначений термін.
6.10. Постановку загальних завдань у подоланні епідемії туберкульозу на визначений термін:
6.10.1. на загальнодержавному рівні;
6.10.2. на місцевому рівні.
6.11. Оцінку наявних фінансових, матеріальних та людських ресурсів, необхідних для досягнення мети та завдань.
6.12. Визначення кола центральних органів державної влади та їх завдань у сфері протидії захворюванню на туберкульоз на визначений термін.
6.13. Визначення завдань місцевих органів державної влади у сфері протидії захворюванню на туберкульоз на визначений термін.
6.14. Характеристику механізму фінансового забезпечення заходів із протидії захворюванню на туберкульоз:
6.14.1 центральним органам державної влади за кошти Державного бюджету України.
6.14.2. місцевим органам державної влади за кошти Державного бюджету України.
6.14.3. місцевим органам державної влади за кошти обласних та інших місцевих бюджетів України.
6.14.4. за кошти міжнародної допомоги.
6.15. Визначення очікуваних результатів.
6.16. Додатки.
7. Внести зміни до процедури розробки загальнодержавних цільових програм протидії захворюванню на туберкульоз. Для забезпечення всеохоплюючого та комплексного характеру її виконання після розробки та затвердження Концепції, саму програму необхідно формувати на основі повної оцінки всіх наявних ресурсів, чіткого визначення алгоритму її впровадження та надання чітких рекомендацій всім її виконавцям. З цією метою мають бути визначені загальні вимоги центральним органам виконавчої влади, обласним державним адміністраціям та НУО щодо подання ними пропозицій стосовно змістовного наповнення програми та фінансового забезпечення відповідних заходів з різних джерел фінансування. Так, наприклад, обласні державні адміністрації повинні надати проекти своїх регіональних програм із визначенням потреб забезпечення надання населенню протитуберкульозної допомоги на території відповідної області, зазначенням проблемних питань, вирішення яких передбачає місцеве, державне, або змішане втручання та фінансування, переліком конкретних об‘єктів та заходів, які передбачається профінансувати в рамках програми, в тому числі – за кошти районних та міських бюджетів областей, тощо. Оцінка проектів регіональних програм протидії захворюванню на туберкульоз на етапі розробки загальнодержавної програми дозволить чітко усвідомити наявний потенціал в державі для цього, визначити проблемні моменти, передбачити можливі ризики та упередити їх. Таким чином, загальнодержавна програма повинна формуватися на основі її концепції та попередньо розробленої структури змішаним методом: «знизу – доверху» для адміністративно-територіальних одиниць та «горизонтально» для визначення завдань та заходів зацікавлених центральних органів виконавчої влади, міжнародних організацій та неурядового сектору.
8. Міністерству охорони здоров‘я спільно із Державною службою України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІД та інших соціально небезпечних захворювань, Міністерством соціальної політики, Державною пенітенціарною службою, Державною міграційною службою, Міністерством внутрішніх справ. Міністерством оборони, Міністерством промислової політики та іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади, за участі представників фтизіатричної служби та інститутів громадянського суспільства розробити критерії віднесення, перелік груп ризику захворювання на туберкульоз та рекомендації щодо здійснення профілактичної та санітарно-освітньої роботи в їх середовищі, включаючи порядок обов’язкових щорічних профілактичних оглядів для бездомних, мігрантів та інших соціально-дезадаптованих верств населення та всіх тих, умови професійної діяльності або життя і побуту яких дають підстави вважати їх такими, що вони мають підвищений ризик захворювання на туберкульоз на предмет встановлення у них можливої хвороби на туберкульоз та, в разі необхідності, організації їх лікування.
9. Здійснити в Україні ефективну адміністративно-територіальну та пов‘язану із нею бюджетну реформу із визначенням базового рівня місцевого самоврядування в Україні, що дозволить в подальшому ефективно впливати на протидію туберкульозу на місцевому рівні із залученням всіх необхідних для цього ресурсів.
10. Розмежувати в державному бюджеті України державні цільові програми у складі бюджетної програми «Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІД, лікування онкологічних хворих, в тому числі на умовах фінансового лізингу» (КПКВК 2301370), передбачити їх подальше фінансування захищеними статтями за окремими бюджетними програмами.
11. Передбачити в державному бюджеті України солідарне із місцевими бюджетами фінансування заходів протидії захворюванню на туберкульоз, а не лише централізовану закупівлю препаратів та обладнання, в тому числі – створення відділень для лікування хворих на хіміорезистентний туберкульоз, забезпечення зовнішнього лабораторного контролю якості бактеріологічної діагностики, навчання лікарів, інформування громадськості про небезпеку туберкульозу та санітарну освіту населення, капітальний ремонт протитуберкульозних закладів, реконструкцію їх очисних споруд, соціальну підтримку хворих на туберкульоз тощо.
12. Нормативно забезпечити, щоб заходи з протидії захворюванню на туберкульоз у місцевих бюджетах фінансувалися виключно за окремою бюджетною програмою, а саме «Програми і централізовані заходи по боротьбі з туберкульозом» (КЕКВ 081007), що передбачено, зокрема, наказом Мінфіну України від 27 грудня 2001 року № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження».