Президенту України
Верховна Рада України, РНБО,
Кабінет Міністрів України
Міністерство охорони здоров’я України
Міністерство оборони України
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
Сьогодні в Україні готується Заявка до Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (Глобальний Фонд),
Листом від 17 грудня 2019 року Глобальний фонд поінформував про виділення Україні коштів у сумі 119,5 млн дол. США на 2021 – 2023 роки та можливість отримання додаткових 16,3 млн доларів в рамках Каталітичних інвестицій. (Загальна сума безповоротної фінансової допомоги для України від Глобального фонду за весь період надання з 2001 року, сягає майже сімсот мільйонів доларів США.)
25 травня 2020 року, в он-лайн режимі, відбулося розширене засідання Технічної робочої групи по розгляду заявки від України до Глобального фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією щодо отримання донорської допомоги на 2021-2023 рр. під головуванням заступника міністра охорони здоров’я В. Ляшка.
Під час обговорення Робочого плану та бюджету заявки було з’ясовано, що в ній, практично, не передбачені потреби Збройних Сил України, незважаючи на існуючу потребу у швидких тестах для діагностики ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів, обладнанні та засобах індивідуального захисту медичного персоналу для забезпечення стандартів інфекційного контролю в туберкульозних відділеннях, необхідність проведення тренінгів для медичних працівників, психологів, вихователів військових підрозділів з питань консультування та тестування на ВІЛ та щодо туберкульозу.
Як пояснили представники ТРГ, що потреби Збройних Сил України нібито не відповідають критеріям пріоретизації: актуальність, ефективність, рентабельність та стійкість.
Разом з тим, відповідно до міжнародних рекомендацій та нормативно-правових актів України (Клінічна настанова, заснована на доказах «Профілактика ВІЛ-інфекції, діагностика, лікування та догляд для ключових груп населення» Державний експертний центр, МОЗ України, ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України, МБФ «Альянс громадського здоров’я», Бюро ВООЗ в Україні) – військовослужбовці були визнані вразливою групою до ВІЛ інфікування, а також до туберкульозу. Звертаємо увагу на те, що основною проблемою наших військовослужбовців в зоні виконання ОСС, в наслідок умов в яких вони перебувають, являється саме протидія туберкульозу.
Хочемо зазначити, що фактично вся стратегія щодо протидії ВІЛ/СНІД в Україні, і в тому числі за рахунок коштів Глобального фонду, до цього часу реалізується на акценті, що ВІЛ/СНІД є нібито «концентроване» захворювання, і, відповідно, кошти держави та великі кошти Глобального Фонду і інших донорів ідуть, здебільшого, на так звані «ключові групи» щодо ВІЛ (споживачі ін’єкційних наркотиків (СІН), чоловіки які мають секс з чоловіками (ЧСЧ), жінки секс бізнесу (ЖСБ), трансгендери та інші).
Питання полягає в тому, чому в умовах військового конфлікту, наші військовослужбовці, які є визнаною вразливою групою, захищають Україну в тяжких умовах військового конфлікту, не знайшли підтримки щодо фінансування. Це питання не тільки і не стільки до Керівника робочої групи написання Заявки – заступника міністра охорони здоров’я України пана Віктора Ляшка – скільки до державних інституцій, які забезпечують виконання державних функцій в Україні.
Такі дії можна розцінювати як політичну короткозорість або диверсію проти народу України та її Збройних Сил.
Тому ми звертаємося до Президента України, народних депутатів України, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства оборони України, РНБО з наполегливою рекомендацією проконтролювати процес і результат написання Грантової заявки до Глобального Фонду, та забезпечити внесення в повному обсязі військовослужбовців як вразливої групи.
Також, ще раз наголошуємо, що виходячи із доречності і необхідності визначення основним реципієнтом виключно уповноваженого органу держави Україна – Міністерства охорони здоров’я України або національного координатора грантів Глобального Фонду, відповідно до закону України, – Кабінету міністрів України. Після отримання Гранту, основний реципієнт має розподіляти суб-гранти, включаючи громадські організації.
Вимагаємо від Уряду України розглянути на своєму засіданні кінцевий варіант Заявки до Глобального Фонду та (на відміну від попереднього Віце-прем’єр-міністра України пана Павла Розенка, що приймав таке рішення одноосібно) прийняти відповідне протокольне рішення щодо визначення основним реципієнтом грантів Глобального Фонду в Україні виключно державну інституцію – Кабінет міністрів України або Міністерство охорони здоров’я України.
Це дасть державі можливість:
– Контролювати ефективність виконання Грантової Заявки,
– Забезпечувати компліментарність заходів Заявки,
– Своєчасно реагувати на зміни в епідеміологічній ситуації по туберкульозу та ВІЛ в Україні та світі.
– Унеможливити зловживання та корупційну складову щодо використання гуманітарної допомоги, яка складається у значній мірі із коштів платників податків США.
Оскільки саме Уряд України несе повну відповідальність за протидію туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні, він і повинен керувати, контролювати та спрямовувати реалізацію грантів Глобального Фонду в Україні, а також розпоряджатися грантовими коштами, наданими Глобальним Фондом Україні.
У разі розходжень у думках української державної сторони із керівництвом Глобального Фонду, рекомендуємо державним органам і неурядовим організаціям звертатися безпосередньо до урядів країн – донорів коштів своїх платників податків, і в першу чергу, до уряду США, щодо незалежного арбітражу для виключення протекції з боку Глобального Фонду до зручних йому НДО.
БО «Українці проти туберкульозу»
ГО «Експертна спільнота пацієнтів України»
Коаліція організацій “Зупинимо туберкульоз разом”