Позиція українських протитуберкульозних організацій з цього питання.
Шановні панове. Хочемо поділитися з вами деякими думками, стосовно розробленої Європейською коаліцією по боротьбі с ТБ брошури: «Многосекторальное сотрудничество и подотчётность в ликвидации туберкулёза: справочное руководство для гражданского общества и сообществ, затронутых проблемой туберкулеза»:
На російській мові –
https://www.tbcoalition.eu/wp-content/uploads/2021/06/Multisectoral_Collaboration__Ru.pdf
На англійській мові –
https://www.tbcoalition.eu/wp-content/uploads/2021/06/Multisectoral_Collaboration_En.pdf
Неурядові організації, об’єднані у Всеукраїнську спілку громадських організацій «Коаліція організацій «Зупинимо туберкульоз разом», що вже більше десяти років працюють над розробкою механізму імплементації в Україні багатовідомчого та багатосекторального підходу у сфері протидії туберкульозу в Україні.
Також зазначаємо, що ще в 2018 році БО Громадський рух «Українці проти туберкульозу» в рамках участі в регіональному проекті «Зміцнення систем охорони здоров’я для ефективного контролю за ТБ і МР-ТБ в країнах Східної Європи і Центральної Азії» (проект TB-REP). розробив Концепцію реформування механізму розробки та впровадження державної політики протидії захворюванню на туберкульоз на основі багатовідомчого та багатосекторального підходу до вирішення проблеми (Концепція).
Дана Концепція була публічно презентована під час проведення прес-конференції 19 листопада 2020 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» на тему «Перспективи України: інфекційна епідемія, що дихає в потилицю коронавірусу – ТУБЕРКУЛЬОЗ». (посилання – https://www.stoptb.org.ua/2020/11/19/perspektyvy-ukrayiny-infektsijna-epidemiya-shho-dyhaye-v-potylytsyu-koronavirusu-tuberkuloz-2/ )
Наші організації керувалися численними міжнародними рекомендаціями, починаючи з рекомендацій 67-й сесії Всесвітня організація охорони здоров’я у травні 2014 року. Саме на цій сесії ВООЗ було зазначено, що «системно проблему туберкульозу та інших соціально небезпечних інфекційних хвороб можна вирішити тільки замінивши підхід до неї від як суто медичної проблеми до багатовідомчої взаємодії. Вирішити проблему туберкульозу можна лише усунувши її причини та подолавши негативні наслідки їх існування, що вимагає багатогалузевого і багатосекторального підходу.» На цьому наголосила на своїй 67-й сесії Всесвітня організація охорони здоров’я у травні 2014 року, затверджуючи Глобальну стратегію та цілі в галузі профілактики, лікування та боротьби із туберкульозом на період до 2035 року
Таким чином, основна новизна розробленої БО Громадський рух «Українці проти туберкульозу» та партнерами Концепції полягає в тому, що вперше за час епідемій туберкульозу та інших соціально небезпечних інфекційних хвороб в України, пропонується розглядати протидію їм не як систему медичних заходів, а як складну комплексну політичну, управлінську, економічну, соціальну, медичну, гуманітарну, культурну тощо проблему, вирішення якої лише медичними засобами та галузевим медичним управлінням не є ефективним.
Дана Концепція адресована Президентові України, Раді національної безпеки і оборони, Прем’єр-міністру України, центральним органам державної влади, Голові Верховної Ради України, профільним комітетам Верховної Ради України, всім заінтересованим сторонам. Ми продовжуємо адвокатувати саме цю Концепцію, яка і враховує не тільки всі рекомендації партнерів, але й є, на нашу думку, реальним механізмом комплексної протидії та подолання туберкульозу. Ця Концепція розроблена для України, але може враховуватися у роботі і в інших країнах світу.
Що стосується розробленої Європейською коаліцією по боротьбі с ТБ брошури: «Многосекторальное сотрудничество и подотчётность в ликвидации туберкулёза: справочное руководство для гражданского общества и сообществ, затронутых проблемой туберкулеза». Брошура відображає, нажаль, тільки багатосекторальне міжсекторальне співробітництво, а не зазначені на 67-й сесії ВООЗ, (2014 року). чіткі рекомендації, що «вирішити проблему туберкульозу можна лише усунувши її причини та подолавши негативні наслідки їх існування, що вимагає багатогалузевого і багатосекторального підходу до вирішення проблеми».
Давайте роздивимося глибше питання – «багатовідомча взаємодія» і «багатосекторальна підзвітність» в контексті протидії туберкульозу в Україні.
Суспільство складається із трьох секторів: держава, бізнес та громадянське суспільство, тобто організації громадянського суспільства та неурядові організації. Таким чином, сутність поняття «багатосекторальна підзвітність» означає, що ці три сектори суспільства мають бути залучені до вирішення проблеми туберкульозу. Однак, це поняття не розкриває механізму взаємодії зазначених секторів, оскільки практично не враховує багатовідомчий характер державного сектору.
Методологічно, на наш погляд, не дуже коректно застосовувати поняття «багатосекторальної підзвітності» у протидії туберкульозу у відриві від поняття «багатовідомча взаємодія». В такому випадку не враховується важлива рекомендація Глобальної стратегії щодо багатогалузевого підходу. Мова повинна йти спочатку про налагодження взаємодії між різними органами влади, які не належать до медичної сфери, однак можуть, в силу певних ознак і функцій, залучені до реалізації загальнодержавних заходів протидії туберкульозу, а вже потім – про їх підзвітність спільно із іншими секторами за другий базовий елемент Глобальної стратегії – «Сильна політика і підтримуючі системи».
Наприклад, в Україні це 22 центральних органів державної виконавчої влади та відповідні їм органи влади на місцях та органи місцевого самоврядування, а саме: соціальної політики, освіти і науки, оборони, внутрішніх справ, з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, культури, молоді, спорту, екології, інфраструктури, регіонального розвитку, житлово-комунального господарства, інформаційної політики, юстиції, міграційної служби, надзвичайних ситуацій, ветеринарної справи, з питань праці.
Принцип галузевого управління складним соціальним об’єктом, якими є епідемії туберкульозу, зокрема суто медичний підхід до аналізу епідеміологічних показників перешкоджає своєчасному прогнозуванню перспектив розвитку епідемії та розробці відповідного плану національної міжвідомчої протидії його викликам, внаслідок чого епідемія туберкульозу залишаються надзвичайно загрозливими не тільки для життя та здоров‘я наших громадян, а, за великим рахунком, надає підстави вважати цю ситуацію, як загрозу національній безпеці української держави, становить перешкоду на шляху до міжнародної інтеграції України. Визначення дій різних міністерств потребує прихильності і управління з боку найвищих рівнів уряду.
Це повинно знайти своє вираження в забезпеченні адекватними ресурсами та підзвітності за оптимальну і комплексну клінічну допомогу; в захисті від катастрофічного економічного тягаря через хворобу; в соціальних практичних заходах, спрямованих на зменшення вразливості до цієї хвороби; і в захисті і зміцненні прав людини.
Зрештою, мова йде, в першу чергу, про розбудову засад соціальної профілактики туберкульозу, тобто про необхідність формування в державі комплексу соціально-економічних заходів щодо покращення умов та способу життя, навколишнього середовища, виховання тощо, спрямованого на створення умов, що унеможливлюють появу нових випадків інфікування туберкульозом, а також передбачають здійснення діяльності, спрямованої на послаблення негативного впливу хвороби на громади та українське суспільство як соціальної системи загалом. За умов такого комплексного підходу, профілактика у сфері запобігання поширенню туберкульозу буде здійснюватися шляхом виявлення, усунення або нейтралізації причин та умов, що підтримують персистенцію його біологічного збудника серед представників окремих соціальних груп та серед широких верств населення.
Переформатування державного управління в сфері протидії туберкульозу, з огляду на особливу його соціальну небезпеку, має полягати в тому, що державна та місцеві політики в цьому напрямку повинні вирішувати завдання досягнення взаємодії і координації зусиль різних органів державної влади і місцевого самоврядування з метою сприяння усуненню докорінних соціально-економічних причин поширення зазначеної епідемії.
Також підзвітність не може бути досягнута без наділення різних заінтересованих органів влади відповідними повноваженнями, тобто нормативно-правового закріплення та забезпечення їх участі у здійсненні загальнодержавних заходів протидії туберкульозу.
Отже послідовність процесу має виглядати наступним чином:
- Визначення повноважень різних заінтересованих органів влади у загальнодержавних заходах із протидії туберкульозу.
- Нормативно-правове забезпечення участі різних заінтересованих органів влади у загальнодержавних заходах із протидії туберкульозу.
- Встановлення механізму міжвідомчої взаємодії у визначеній сфері.
- Визначення порядку організації і здійснення багатовідомчої та багатосекторальної підзвітності в контексті загальнодержавної політики проти дії туберкульозу.
Висновок: основу багатовідомчого та багатосекторального підходу до протидії туберкульозу має становити принцип «багатовідомчої і багатосекторальної взаємодії», а «багатовідомча і багатосекторальна підзвітність» може бути лише наслідком та підсумком успішної взаємодії всіх заінтересованих у вирішенні проблеми сторін.
Виникає ряд питань.
Чому автори цієї, безумовно важливої брошури, не звернулися до досвіду БО Громадський рух «Українці проти туберкульозу», тим більше що Концепція була публічно оприлюднена в одному із центральних інформ – агентств України та розіслана усім зацікавленим сторонам?
Чому знову витрачаються кошти міжнародних донорських організацій на заходи, які фактично вже проводилися і по ним досягнуті результати?
І, також важливим є розуміння стосовно – якою буде ефективність впровадження рекомендацій цієї брошури, якщо, наприклад, у п. 4.3. зазначеної брошури закладено наступні дефініції як: «Взаимная подотчетность в первую очередь базируется на репутации, достигаемой за счет сотрудничества и эмпатии заинтересованных сторон по отношению друг к другу». Тобто, взагалі постає питання ефективності взаємодії, яка може будуватися на принципах співробітництва та емпатії. Так, це важливо, але цього недостатньо.
Безумовно, ця брошура, – це крок для подальшої роботи, та, в першу чергу, – активностей громадського сектору по контролю за ТБ у своїх країнах. Але.
Тож, для ефективної боротьби з туберкульозом, на нашу думку, треба реалізувати рекомендації ВООЗ, де на 67-й сесії Всесвітня організація охорони здоров’я у травні 2014 року, затверджуючи Глобальну стратегію та цілі в галузі профілактики, лікування та боротьби із туберкульозом на період до 2035 року визначила, що «вирішити проблему туберкульозу можна лише усунувши її причини та подолавши негативні наслідки їх існування, що вимагає багатогалузевого і багатосекторального підходу.»
Інфо (1)БО Громадський рух «Українці проти туберкульозу»
Всеукраїнська асоціація людей, які перехворіли на туберкульоз «Сильніші за ТБ»
Всеукраїнська Коаліція організацій «Зупинимо туберкульоз разом»